напрятатися

Напря́татися, напря́туватися. Назбиратися. Окрім того, напрятуєть ся від 200-300 крілів за цілий рік гарна купа доброго гною, якого потрібно й біднійшим людям, котрі не мають нагоди до того, щоби перетворити малу скількість своєї паші в добрий гній (Товариш, 1908, 108); Тим часом він відослав манускрипт і писав, що мав завсіди замір друкувати їх, і лише через масу матеріалу, що в нього напряталась, мусив все наші новели відкладати (Коб., Листи, 106, 481)

// порівн. укр. діал. прятати — прибирати, складати, збирати; рос. прятать — ховати; див. іще запрятятувати.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me