напрятаний
Напря́таний. Дієприкм. від [*напрятати] — назбирати, наскладати. Ніхто не зна, скільки полотна, напрятаного її власними руками, ховалося в скрині (Коб., Земля, 249).
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me