1. Українська літературна мова на Буковині

напрасно

На́прасно. Рвучко, різко, зненацька. Опалка, мабуть, відчував на собі допитливий позір гостя, бо не питаючи богато, напрасно зіскочив з ліжка, розправив підрясник, упорядкував волосє і по-вояцки представив ся гостеви (Галіп, 35)

// порівн. укр. діал. напрасний — різкий, гострий у поводженні, напрасний -1) несправедливий, 2) зухвалий, 3) раптовий, наглий, напрасно — 1) несправедливо, 2) зухвало, образливо, 3) зненацька, нагло (Сл. Гр., 2, 512); рос. напрасный — даремний.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напрасно — напра́сно прислівник несправедливо незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. напрасно — розм., рідко, діал. Присл. до напрасний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. напрасно — 1. дарма, дармо, надармо, даремно, надаремно, задаремно, марно, намарно, дурно, надурно, згайно, див. неплодотворно 2. це неслушно Словник чужослів Павло Штепа
  4. напрасно — НАПРА́СНО, розм., рідко, розм. Присл. до напра́сний. – Ой на тобі, дівчинонько, ще й діжечку масла, Та не кажи на мене напрасно (П. Чубинський); Хтось застукав, і напрасно створилися [відчинилися] двері; в порозі з'явився – хто? Тарас зі своїми сестричками (С. Ковалів). Словник української мови у 20 томах
  5. напрасно — НАПРА́СНО, розм., рідко, діал. Присл. до напрасний. — Ой на тобі, дівчинонько, ще й діжечку масла, Та не кажи на мене напрасно (Павло Чубинський, V, 1874, 866); Хтось застукав, і напрасно отворилися [відчинилися] двері; в порозі з’явився — хто?... Словник української мови в 11 томах
  6. напрасно — Напрасно(е) нар. 1) Несправедливо. 2) Задорно, дерзко, обижая. 3) Внезапно, скоропостижно. Напрасне умер Іван: уранці робив, а ввечір умер. Камен. у. Словник української мови Грінченка