напрасно

Значення в інших словниках

1. напрасно — напра́сно прислівник несправедливо незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
2. напрасно — На́прасно. Рвучко, різко, зненацька. Опалка, мабуть, відчував на собі допитливий позір гостя, бо не питаючи богато, напрасно зіскочив з ліжка, розправив підрясник, упорядкував волосє і по-вояцки представив ся гостеви (Галіп, 35) // порівн. укр. діал. Українська літературна мова на Буковині
3. напрасно — розм., рідко, діал. Присл. до напрасний. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. напрасно — НАПРА́СНО, розм., рідко, розм. Присл. до напра́сний. – Ой на тобі, дівчинонько, ще й діжечку масла, Та не кажи на мене напрасно (П. Чубинський); Хтось застукав, і напрасно створилися [відчинилися] двері; в порозі з'явився – хто? Тарас зі своїми сестричками (С. Ковалів). Словник української мови у 20 томах
5. напрасно — НАПРА́СНО, розм., рідко, діал. Присл. до напрасний. — Ой на тобі, дівчинонько, ще й діжечку масла, Та не кажи на мене напрасно (Павло Чубинський, V, 1874, 866); Хтось застукав, і напрасно отворилися [відчинилися] двері; в порозі з’явився — хто?... Словник української мови в 11 томах
6. напрасно — Напрасно(е) нар. 1) Несправедливо. 2) Задорно, дерзко, обижая. 3) Внезапно, скоропостижно. Напрасне умер Іван: уранці робив, а ввечір умер. Камен. у. Словник української мови Грінченка