1. Українська літературна мова на Буковині

несесер

Несе́се́р. Скринька з необхідними для подорожі предметами туалету, іншими предметами для певного роду занять. Несесери з накритєм до стола, пуделка на капелюхи мужескі і дамскі, піхви на парасолі, ремінці до клунків, пледи і плахти на пледи і шуби (Б., 1899, рекл.)

// пол. neseser — несесер; порівн. несесер, фр. — спеціяльний ящичок, скринька для зберігання ріжних речей туалети, шитва тощо (СЧС, 277).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. несесер — несесе́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. несесер — -а, ч. 1》 Шкатулка, футляр із речами для туалету, шиття і т. ін. || Дорожній футляр з речами туалету. 2》 Скринька з речами для рукоділля. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. несесер — Потребниця Словник чужослів Павло Штепа
  4. несесер — НЕСЕСЕ́Р, а, ч. Шкатулка, футляр з речами для туалету, шиття і т. ін. Збоку на носі він вгледів прищик, дістав з несесера кольдкрему, помазав й припудрив (М. Коцюбинський); Володимир Русанов пройшов до умивальника з несесером у руках і рушником на плечі (В. Собко). Словник української мови у 20 томах
  5. несесер — несесе́р (франц. necessaire, букв. – потрібний, необхідний) 1. Дорожній футляр з речами туалету. 2. Скринька з приладдям для шиття. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. несесер — Несесе́р, -ра; -се́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. несесер — НЕСЕСЕ́Р, а, ч. Шкатулка, футляр з речами для туалету, шиття і т. ін. Збоку на носі він вгледів прищик, дістав з несесера кольдкрему, помазав й припудрив (Коцюб., II, 1955, 384); Володимир Русанов пройшов до умивальника з несесером у руках і рушником на плечі (Собко, Стадіон, 1954, 390). Словник української мови в 11 томах