несесер

несесе́р

(франц. necessaire, букв. – потрібний, необхідний)

1. Дорожній футляр з речами туалету.

2. Скринька з приладдям для шиття.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. несесер — несесе́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. несесер — Несе́се́р. Скринька з необхідними для подорожі предметами туалету, іншими предметами для певного роду занять. Несесери з накритєм до стола, пуделка на капелюхи мужескі і дамскі, піхви на парасолі, ремінці до клунків, пледи і плахти на пледи і шуби (Б. Українська літературна мова на Буковині
  3. несесер — -а, ч. 1》 Шкатулка, футляр із речами для туалету, шиття і т. ін. || Дорожній футляр з речами туалету. 2》 Скринька з речами для рукоділля. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. несесер — Потребниця Словник чужослів Павло Штепа
  5. несесер — НЕСЕСЕ́Р, а, ч. Шкатулка, футляр з речами для туалету, шиття і т. ін. Збоку на носі він вгледів прищик, дістав з несесера кольдкрему, помазав й припудрив (М. Коцюбинський); Володимир Русанов пройшов до умивальника з несесером у руках і рушником на плечі (В. Собко). Словник української мови у 20 томах
  6. несесер — Несесе́р, -ра; -се́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. несесер — НЕСЕСЕ́Р, а, ч. Шкатулка, футляр з речами для туалету, шиття і т. ін. Збоку на носі він вгледів прищик, дістав з несесера кольдкрему, помазав й припудрив (Коцюб., II, 1955, 384); Володимир Русанов пройшов до умивальника з несесером у руках і рушником на плечі (Собко, Стадіон, 1954, 390). Словник української мови в 11 томах