новоіменований
Новоімено́ваний. Новопризначений на посаду. Новоіменований директор черновецкої ґімказиї радник шкільний Клявзер перебрав вчера, в четвер, своє урядоване (Б., 1895, 7, 3)
// порівн. пол. mianować na stanowisko — призначати на посаду.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me