новеля

Нове́ля. Новела — доповнення до закону, положення, статуту тощо. Відколи та новеля істнує, показало ся, що она посунула справу поправи комунікациїдуже значно (Б., 1895, 20, 1); Шрубою податковою крутить ся таки добре. Она не увзглядняє зовсім новелі екзекуцийної з 1886 р. і виводить безрадному селянинові послідну корову із стайни, витягає послідну подушку з постелі (Б., 1895, 75, 2)

// пол. nowela — 1) оповідання, новела, 2) юр. новела, доповнення, nowela ustawodawcza — доповнення до закону,

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. новеля — Нове́ля, -лі, -лею; -ве́лі, -ве́ль Правописний словник Голоскевича (1929 р.)