новеля
Нове́ля. Новела — доповнення до закону, положення, статуту тощо. Відколи та новеля істнує, показало ся, що она посунула справу поправи комунікациїдуже значно (Б., 1895, 20, 1); Шрубою податковою крутить ся таки добре. Она не увзглядняє зовсім новелі екзекуцийної з 1886 р. і виводить безрадному селянинові послідну корову із стайни, витягає послідну подушку з постелі (Б., 1895, 75, 2)
// пол. nowela — 1) оповідання, новела, 2) юр. новела, доповнення, nowela ustawodawcza — доповнення до закону,
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- новеля — Нове́ля, -лі, -лею; -ве́лі, -ве́ль Правописний словник Голоскевича (1929 р.)