никати

Ни́кати. Сновигати, снувати, нипати, ходити з кутка в куток. Другі члени кумпанії, невиспані, никали по комнаті, стараючи ся де-будь примостити ся (Галіп, 106)

// укр. діал. никати — сновигати, тинятися.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

никати — (ходити без певної мети) тинятися, вештатися, снувати, (часто) сновигати, (зі зниженою характеристикою) швендяти, швендятися, (шукаючи чогось) нипати, шастати, шастатися, мишкувати. Словник синонімів Полюги
никати — ника́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
никати — див. іти; тинятися; ходити Словник синонімів Вусика
никати — -аю, -аєш, недок. Ходити, рухатися без діла, без мети; тинятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
никати — НИКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. Ходити туди-сюди, перев. без діла, без потреби; тинятися, швендяти. Дід нудився, никав без роботи по хаті, по садку, заходив у пасіку (І. Словник української мови у 20 томах
никати — ни́кати (ни́пати) вишукувати, нишпорити (ст): Ти мене питаєш? Но, го, не так бальоном. То ти балакай, за чим тут никаєш? (Нижанківський) Лексикон львівський: поважно і на жарт
никати — Аю, -аєш, недок. Ховати. Що ти никаєш свою хавку? Ніхто не буде її їсти. Словник сучасного українського сленгу
никати — БЛУКА́ТИ (ходити або їздити без певної мети чи напрямку або в пошуках кого-, чого-небудь); БРОДИ́ТИ розм., ТИНЯ́ТИСЯ розм., ПЛЕ́НТАТИСЯ розм., ПЛЕ́НТАТИ розм. рідше (повільно ходити без мети й напрямку). Словник синонімів української мови
никати — НИКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. Ходити, рухатися без діла, без мети; тинятися. Дід нудився, никав без роботи по хаті, по садку, заходив у пасіку (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
никати — Ника́ти, -ка́ю, -єш гл. Ходить, бродить, слоняться, всюду заглядывая. Никає попід постаттю, а діла не робить — і снопа досі не вжала. Бердич. у. За тим вовк не линяє, що в кошару частенько никає. Ном. № 7208. Словник української мови Грінченка