1. Українська літературна мова на Буковині

обава

Оба́ва. Осторога, занепокоєння, передбачення небезпеки. Виділи повітові приступили до сповненя свого обов’язку з приналежним зрозумінєм досяглости того закона і з увзглядненєм натури жителів краю, приймаючи кожду новість з якимось недовір'єм і обавою (Б., 1895, 20, 1); Нема, отже, кажуть, обави, щоби Росия схотіла розпочати війну (Б., 1895, 27, 3); Є узасаднена обава, що добра часть сеї верстви сьвященників здеґенерує, змужичіє і заведе всі ті великі надії, які нарід до неї прив’язував (Звідомл., 1914, 39); Несупокій вокруги, гамір, витворений війною, обава, вічна тривога — ох, як се все торгає нерви, підкошує здоров’я (Коб., Листи, 194, 623-624)

// пол. obawa — осторога, занепокоєння.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обава — Оба́ва: — боязнь [X] — побоювання [43;44-1] — побоювання, острах [1;2;52] — побоювання, тривога [III] — уповільнення, повільність [33] Словник з творів Івана Франка
  2. Обава — Оба́ва іменник жіночого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  3. обава — -и, ж. 1》 діал. Затримка, уповільнення. 2》 зах. Побоювання, острах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обава — ОБА́ВА¹, и, ж., зах. Побоювання, острах. Мар'янка спершу потупила очі із .. обави, щоб Олексій не зап'явсь посеред речі; тепер же споглянула на його веселенька (П. Словник української мови у 20 томах
  5. обава — СТРАХ (стан хвилювання, тривоги, неспокою, викликаний чеканням чого-небудь неприємного, страшного), О́СТРАХ, МО́ТОРОШНІСТЬ, БОЯ́ЗНЬ, БО́ЯЗКІСТЬ, ПОБО́ЮВАННЯ, ЖАХ підсил., ПО́СТРАХ розм., ОСТРА́ШКА розм., НАСТРА́ШКА розм., ОБА́ВА діал. Словник синонімів української мови
  6. обава — Оба́ва, -ва, -ві Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. обава — ОБА́ВА, и, ж., діал. Побоювання, острах. Мар’янка спершу потупила очі із.. обави, щоб Олексій не зап’явсь посеред речі; тепер же споглянула на його веселенька (П. Куліш, Вибр. Словник української мови в 11 томах
  8. обава — Обава, -ви ж. Замедленіе, медленность. Словник української мови Грінченка