1. Українська літературна мова на Буковині

обновитель

Обнови́тель. Відновлювач Хто, проте, згадувати ме з пошаною ім’я обновителя україньского слова Івана Котляревського, нехай ніяк не забуває і на батька Григорія Савича Сковороду (Кміц., 1908, 66)

// порівн.

// рос. возобновить -відновити; пол. odnowić — відновити.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обновитель — обнови́тель іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. обновитель — -я, ч., рідко. Те саме, що обновник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обновитель — ОБНОВИ́ТЕЛЬ, я, ч., рідко. Те саме, що обно́вник. Словник української мови в 11 томах
  4. обновитель — ОБНОВИ́ТЕЛЬ, я, ч., рідко. Те саме, що обно́вник. Коли хто-небудь заблукає, позбавлений догляду сторожів, Хай поверне собі він цими молитвами Надію на скорий прихід Твій, наш Обновителю (І. Драч). Словник української мови у 20 томах