обновитель
обнови́тель
іменник чоловічого роду, істота
рідко
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обновитель — Обнови́тель. Відновлювач Хто, проте, згадувати ме з пошаною ім’я обновителя україньского слова Івана Котляревського, нехай ніяк не забуває і на батька Григорія Савича Сковороду (Кміц., 1908, 66) // порівн. // рос. возобновить -відновити; пол. odnowić — відновити. Українська літературна мова на Буковині
- обновитель — -я, ч., рідко. Те саме, що обновник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обновитель — ОБНОВИ́ТЕЛЬ, я, ч., рідко. Те саме, що обно́вник. Словник української мови в 11 томах
- обновитель — ОБНОВИ́ТЕЛЬ, я, ч., рідко. Те саме, що обно́вник. Коли хто-небудь заблукає, позбавлений догляду сторожів, Хай поверне собі він цими молитвами Надію на скорий прихід Твій, наш Обновителю (І. Драч). Словник української мови у 20 томах