1. Українська літературна мова на Буковині

обрахунок

Обраху́нок.

1. Фінансовий звіт Найдальше два місяці по скінченім році мусить двірник ще осібно предложити Раді громадскій обрахунок всіх приходів і всіх видатків за прошлий рік (См.-Стоцький, Громада, 9); Річні обрахунки треба оголошувати у “Вістнику ” (Канюк, 1906, 34); На загальних зборах вибирають собі члени старшину і контролю, провірюють обрахунки, ціле діловодство старшини та радять над всіма справами товариства (Товариш, 1908, 89); Не допускаєть ся до виконаня права вибору, що [...] не здали громаді обрахунку з орудуванєм маєтку громадского, доки не здадуть свого обрахунку (Товариш, 1908, 296).

2. перен. Відповідальність, розплата

● День обрахунку — день (час), коли треба відповідати за свої вчинки. Панове з більшости відчувають тоді, що настав день обрахунку, всі надужитя на політичнім і національнім поли виходять на верх, право більшости, на яке вони завсігди покликують ся, показує ся вопіючим безправством. (Б., 1895, 5, 2)

// пол. obrachunek -1) підрахунок, обчислення, розрахунок, 2) перен. рахунки, порахунки, obrachunki osobiste — особисті порахунки.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обрахунок — обраху́нок іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. обрахунок — Підрахунок, обчислення, (собівартости) калькуляція, (ремонту, дія) розрахунок, (документ) кошторис; Р. облік. Словник синонімів Караванського
  3. обрахунок — [обрахунок] -нку, м. (на) -нку, мн. -нкие, -нк'іў Орфоепічний словник української мови
  4. обрахунок — -нку, ч., рідко. 1》 Дія за знач. обрахувати, обраховувати. || Викладки, одержані внаслідок підрахування якихось даних; розрахунок. || рідко. Те саме, що облік. 2》 Дія за знач. обрахуватися, обраховуватися 2); розрахунок. В обрахунку — не мати боргів, заборгованості; розрахуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. обрахунок — ОБРАХУ́НОК, нку, ч., рідко. 1. Дія за знач. обрахува́ти, обрахо́вувати. Праця над обрахунком протяглася до другої години (Фр., VIII, 1952, 380); Тут пан.. Словник української мови в 11 томах
  6. обрахунок — ОБРАХУ́НОК, нку, ч., рідко. 1. Дія за знач. обрахува́ти, обрахо́вувати. Праця над обрахунком протяглася до другої години (І. Франко); Тут пан .. занурився в складні господарські обрахунки (З. Словник української мови у 20 томах
  7. обрахунок — О́БЛІК (встановлення наявності, з'ясування кількості кого-, чого-небудь), ОБРАХУ́НОК. Бухгалтерський облік повинен бути настільки простим, щоб він був доступним кожній робочій людині (з газети); Експропрійованим коштам він вів точний обрахунок (Ю. Словник синонімів української мови