обрахунок

Значення в інших словниках

1. обрахунок — обраху́нок іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
2. обрахунок — Обраху́нок. 1. Фінансовий звіт Найдальше два місяці по скінченім році мусить двірник ще осібно предложити Раді громадскій обрахунок всіх приходів і всіх видатків за прошлий рік (См. Українська літературна мова на Буковині
3. обрахунок — [обрахунок] -нку, м. (на) -нку, мн. -нкие, -нк'іў Орфоепічний словник української мови
4. обрахунок — -нку, ч., рідко. 1》 Дія за знач. обрахувати, обраховувати. || Викладки, одержані внаслідок підрахування якихось даних; розрахунок. || рідко. Те саме, що облік. 2》 Дія за знач. обрахуватися, обраховуватися 2); розрахунок. В обрахунку — не мати боргів, заборгованості; розрахуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. обрахунок — ОБРАХУ́НОК, нку, ч., рідко. 1. Дія за знач. обрахува́ти, обрахо́вувати. Праця над обрахунком протяглася до другої години (Фр., VIII, 1952, 380); Тут пан.. Словник української мови в 11 томах
6. обрахунок — ОБРАХУ́НОК, нку, ч., рідко. 1. Дія за знач. обрахува́ти, обрахо́вувати. Праця над обрахунком протяглася до другої години (І. Франко); Тут пан .. занурився в складні господарські обрахунки (З. Словник української мови у 20 томах
7. обрахунок — О́БЛІК (встановлення наявності, з'ясування кількості кого-, чого-небудь), ОБРАХУ́НОК. Бухгалтерський облік повинен бути настільки простим, щоб він був доступним кожній робочій людині (з газети); Експропрійованим коштам він вів точний обрахунок (Ю. Словник синонімів української мови