1. Українська літературна мова на Буковині

обіжник

Обі́жник. Циркуляр. В таких разах звертав ся я до незадовжених членів, щоби затягнули пожичку і так заратували товариша; а щоби поскорити то, залагоджував я такі справи обіжником до членів виділових (Б., 1895, 2, 2)

// порівн. пол. obiegowy — обіговий, обіжний, karta obiegowa — обхідний листок; див. іще окружник.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обіжник — Обі́жник: — циркуляр [41;46-1] — циркуляр, письмове розпорядження, указ [47] Словник з творів Івана Франка
  2. обіжник — обі́жник іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  3. обіжник — Циркуляр. Словник синонімів Караванського
  4. обіжник — -а, ч., рідко. Те саме, що циркуляр. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. обіжник — ОБІ́ЖНИК, а, ч. Те саме, що циркуля́р. В кімнату залетів поривний вихор, .. підняв на столі папери .. З переляку Савченко схопився за голову, потім упав навколішки, почав хапати руками обіжники (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах
  6. обіжник — Обі́жник, -ка, -кові, в -нику; -жники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. обіжник — ОБІ́ЖНИК, а, ч., рідко. Те саме, що циркуля́р. В кімнату залетів поривний вихор, .. підняв на столі папери.. З переляку Савченко схопився за голову, потім упав навколішки, почав хапати руками обіжники (Збан., Сеспель, 1961, 444). Словник української мови в 11 томах