овочевий

Овоче́вий. Фруктовий, плодовий. Увзгляднено по змозі поданя громад, рільничих товариств повітових і місцевих і роздано їм в минувшім році 5000 дерев овочевих по знижених цінах (Б., 1895, 16, 4); Плеканє дерев овочевих піддержувано преміями для дозорців повітових доріг і иньших дорожників (Б., 1895, 16, 4); Дерева овочеві потерпіли місцями від снігу (Б., 1895, 25, 4); Може ту нас потішити афоризм німецкий, що камінєм і патиками кидають лише на овочеві дерева (хоч би на каштани, коли не на яблуні) - але то потіха мала (Маковей, Листи, 551); [Рада культури] уділяла нагороди (премії) за чищенє садів і приставляла даром праси для овочевого вина (Товариш, 1908, 210); Коло хати город, а в городі всячина. Овочеві дерева, огородовина, соняшники, цвіти, васильок, а жовтих гвоздиків цілі дві грядки (Коб., Некультурна, 62)

// пол. owoce, мн. — фрукти, drzewa owocowe — фруктові дерева.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. овочевий — овоче́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. овочевий — [овочевией] м. (на) -вому /-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  3. овочевий — -а, -е. Прикм. до овоч. || Пригот. з овочів. Овочевий гарнір. Овочеві консерви. Овочевий культиватор — знаряддя для міжрядного обробітку ґрунту й підживлення овочевих та ін просапних культур. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. овочевий — ОВОЧЕ́ВИЙ, а, е. Прикм. до о́воч. Крім овочевих культур, в овочевих сівозмінах слід розміщувати ранню та насінну картоплю (з наук. літ.); Овочеві рослини – огірки, гарбузи, дині .. виділяють багато нектару (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. овочевий — Овоче́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. овочевий — ОВОЧЕ́ВИЙ, а, е. Прикм. до о́воч. Створення сітки спеціалізованих овочевих радгоспів біля великих промислових центрів уже дало певні позитивні результати (Ком. Укр., 5, 1960, 58); Перед хлібною крамницею самообслуговування стояла автомашина.. Словник української мови в 11 томах