оголосити

Оголоси́ти, оголо́шувати. Опублікувати, повідомити. Урядова ґазета Czernowitzer Zeitung оголошує в числі з неділі, дня 3. Марта, відручне письмо Єго Вел. Цісаря з подякою за заяви співчутя з нагоди смерти Єго Високости Архікнязя Альбрехта (Б., 1895, 8, 4)

// пол. ogłosić, ogłaszać- 1) оголосити, повідомити, 2) опублікувати, надрукувати, ogłosić drukiem — опублікувати.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оголосити — оголоси́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. оголосити — див. оголошувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оголосити — ОГОЛОСИ́ТИ див. оголо́шувати. Словник української мови у 20 томах
  4. оголосити — ОГОЛОСИ́ТИ ким, чим (публічно визнати кого-, що-небудь ким-, чим-небудь або яким-небудь), ПРОГОЛОСИ́ТИ, ОБ'ЯВИ́ТИ рідше, ОКРИЧА́ТИ рідше, ОГЛАСИ́ТИ заст. — Недок.: оголо́шувати, проголо́шувати, об'явля́ти, окри́чувати, оглаша́ти. Словник синонімів української мови
  5. оголосити — Оголоси́ти, -лошу́, -ло́сиш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. оголосити — ОГОЛОСИ́ТИ див. оголо́шувати. Словник української мови в 11 томах
  7. оголосити — Оголосити, -ся см. оголошувати, -ся. Словник української мови Грінченка