1. Українська літературна мова на Буковині

октройований

Октройований. Заведений без ухвали (участі) парламенту (про закон, конституцію тощо). Все одно, чи буде се довершене новими розпорядженями, чи октройованим законом, щоби лише покінчити з теперішним неладом (Б., 1899, 36, 1)

// пол. oktrojowany — запроваджений без ухвали (участі) парламенту (про закон); порівн. октройована конституція — конституція, вироблена без участі парламенту та інших представницьких органів і “дарована” народові монархом (від фр. oktroyer-дарувати, СІС, 596); октруа, фр. - заведення закону без ухвали парляменту (СЧС, 521), октруа (від фр. octroi — подарування, надання) — за середньовіччя у Франції — ввізне мито на користь феодала або міста; в 16 — 18 ст. — привілеї монопольних торговельних компаній (СІС, 596); див. іще октройованє.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. октройований — Октройо́ваний: — наданий зверху [46-1;46-2] — тобто наданий самим урядом, а не ухвалений парламентом [47] Словник з творів Івана Франка
  2. октройований — октройо́ваний дієприкметник політ. Орфографічний словник української мови
  3. октройований — -а, -е, політ. Дієприкм. пас. мин. ч. до октроювати. Октройована конституція — конституція, вироблена і прийнята монархічною владою без участі народного представництва або надана колонії метрополією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. октройований — Октройо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)