1. Великий тлумачний словник сучасної мови

октройований

октройо́ваний

-а, -е, політ.

Дієприкм. пас. мин. ч. до октроювати.

Октройована конституція — конституція, вироблена і прийнята монархічною владою без участі народного представництва або надана колонії метрополією.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. октройований — Октройо́ваний: — наданий зверху [46-1;46-2] — тобто наданий самим урядом, а не ухвалений парламентом [47] Словник з творів Івана Франка
  2. октройований — октройо́ваний дієприкметник політ. Орфографічний словник української мови
  3. октройований — Октройований. Заведений без ухвали (участі) парламенту (про закон, конституцію тощо). Все одно, чи буде се довершене новими розпорядженями, чи октройованим законом, щоби лише покінчити з теперішним неладом (Б., 1899, 36, 1) // пол. Українська літературна мова на Буковині
  4. октройований — Октройо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)