остати

Оста́ти¹, остава́ти. Залишитися. При таких обставинах що ж остає нам? (Б., 1895, 6, 2); І ніхто мене не здоймав на рівні ноги — лиш одна праця, одне переконання, що добро і правда все мусять остати побідителем. І те переконання гнало мене чимраз далі і вище до праці. Раз, бо внутрішній триб-голос не давав супокою, а по-друге, що я не стояча сама- одна. без ґрунту (Коб., Слова..., 303)

// пол. ostać¹, ostawać, обл., поет. -залишитися.

Оста́ти², остава́ти. Залишитися без уваги, без змін. Запроваджене обов’язкової науки повторительної в школах народних має велике значінє, а при належнім єї поглубленю не остане вона без добродійного скутку для духовного образованя буковиньского населеня (Б., 1895, 6, 1); Хто дотепер не вирівнав передплати зар. 1906, слідуючого числа нашої часописи вже не дістане. Реклямациї остануть безуспішні. Від видавництва (Б., 1907, 2, 1); Як воно й надалі остане при старім, то наше товариство не сповнить своєї ціли. Без мінімального співділаня всіх членів самий виділ, хоч би й найліпший, нічого не вдіє (Звідомл., 1914, 26); Твердженє зборів волоского сьвященства, що іменоване о[тця] совітника консисторского А. Манастирского вікарієм доконане без згоди і против волі князя церкви остало без опрокиненя і приводить Архипастиря [В. Репту], що повинен бути рідним отцем для обох в Архидієцезиї сполучених народів, в якнайострійше противенство до Русинів, більшости вірних дієцезиї (Звідомл., 1914, 61)

// порівн. пол. ostać², заст. — те саме, що ostać się², заст. -1) утриматися, устояти, 2) вціліти, зберегтися