острий

О́стрий.

1. Сильний, різкий, пронизливий Осінні засіви перетримали досить добре остру зиму, хоч пшениця трохи потерпіла на перезимованю (Б., 1895, 25, 4); Сегорічна зима буде записана в метеорольоґічних річниках Европи яко незвичайно остра (Б., 1895, 6, 4); Сильні вітри завше приносять зміну верем’я, они або розганяють дощові хмари, або проганяють гарну погоду. Західні вітри приносять дощ, північні остре зимно, полудневі і східні — сухе і тепле верем'я (Товариш, 1908, 268)

// пол. ostra zima — сувора (холодна) зима, ostry wiatr — пронизливий вітер.

2. Сильний, влучний, дошкульний. В ті хибні думки треба стріляти з “армат“ острими набоями, бо они підривають ґрунт иньшій народній роботі! (Б., 1895, 11, 3)

// порівн. пол. ostry strzał — сильний удар.

3. Суворий, вимогливий. Уже при моїм в’їзді до Франції в місяці лютім, коли я з Італії прибув на італійсько-французьку граничну станцію Вентімігліа, показалося, що українці стоять під острійшим контролем, як чужинці з заприязнених держав (Галіп, Спомини, ч. 3-4, 92);

● Остра нагана — сувора догана. Знані випадки, що волоскі питомці чинно зневажали руских семінаристів за то, що сі жадали в семинаріїї руских часописий або книжок, а за то, що сьпівали по-руски при службі божій, дістали від ректора семинариї остру нагану (Б., 1895, 6, 2)

// пол. ostra nagana — сувора догана;

// порівн. нім. scharf — 1) гострий (про ніж), 2) різкий, чіткий, ясний, виразний, 3) сильний, різкий, пронизливий, scharfe Luft — холодне повітря, 4) їдкий, гострий, 6) сильний, радикальний, 7) суворий, 8) рішучий, категоричний, ein scharfer Protest — рішучий протест.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. острий — Гострий Словник чужослів Павло Штепа
  2. острий — -а, -е, заст., діал. Гострий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. острий — О́СТРИЙ, а, е, заст., діал. Гострий. І мечі в руках їх добрі, Острі обоюду (Т. Шевченко); Панську череду Поженеш ти на поле!.. Не пісок м'який, – стерня острая Босі ноги наколе!.. (С. Словник української мови у 20 томах
  4. острий — о́стрий 1. гострий (ст) ◊ о́стрий на язи́к → язик 2. сильний (про біль)(ст): Ввечері він відчув острий біль, а вже по двох годинах знайшовся в шпиталю (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. острий — Острий, що й не приступай до нього. Сердитий, неприступний, непривітний. Острий, як бритва. Дуже сердитий. Острий, як жидівська сокира. Іронічно про дуже податливого чоловіка. У жидів звичайно сокира тупа. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. острий — О́СТРИЙ, а, е, заст., діал. Гострий. І мечі в руках їх добрі, Острі обоюду (Шевч., II, 1963, 289); Не з дітьми підеш, — панську череду Поженеш ти на поле!.. Не пісок м’який, — стерня острая Босі ноги наколе !.. kW(Рудан., Тв. Словник української мови в 11 томах
  7. острий — Острий, -а, -е = гострий. Словник української мови Грінченка