1. Українська літературна мова на Буковині

отворений

Отворе́ний. Дієприкм. від отворити. Над широко отвореними дверми висів прапорець (Галіп, 10); Фортеп’ян був отворе́ний. Циль розтріпано ударив по клявішах (Галіп, 55); Ввоженє машин до Хин має бути вільне, чужинці мають право будувати фабрики, а ріки мають до точно означених міст бути отвореними для міжнародної торгівлі (Б., 1895, 14, 4); Учитель говорить, пояснює, показує, пріє з натуги, щоб все подати, так би сказати, па тарели, ученики сидять з широко отвореними очима і слухають (Корд., 1904, 15); Над широко отвореними дверми висів прапорець (Галіп, 10); Фортеп’ян був отворений. Циль розтріпано ударив по клявішах (Галіп, 55); Немов соняшник, стояла її душа, отворена для незвісного якогось щось... (Коб., Природа, 8).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. отворений — отво́рений 1. відчинений (ст) 2. відкритий (ст): Місько Бурий падав зі сходів і цупко притискав до грудей пом'ятий капелюх. На першому поверсі вдарив головою об стіну й глухо векнув. Лексикон львівський: поважно і на жарт