офірливий

Офі́рливий. Жертовний, відданий справі, самовідданий. До того потрібно дуже богато мати сприту, бути офірливим, безкористливим, віддати ся справі читальні душею і тілом, треба думати про спільну хліборобску справу (Б., 1895, 19, 2)

// порівн. пол. ofiarny — жертовний, самовідданий, człowiek ofiarny — самовіддана людина, ofiara — 1) жертва; 2) пожертвування; 3) обіцянка; ofiarować — принести в дар, пожертвувати