парляментарний

Парлямента́рний.

1. Прикм. від парлямент, парламентський. Під якими обставинами приходить ся їм [недержавним народам Угорщини] бороти ся за найелєментарнійші справи, про се наглядно свідчить афера румуньского посла Вайди, якого — попросту сказавши — викинули з салі парляментарних засідань, бо він, мовляв, образив мадярску націю (Б., 1907, 70, 2)

2. Семінарський (про форму навчання). Парляментарної форми [...] вживаєть ся при тяжких задачах, щоб приневолити дітий до думаня та суперництва, хто краще та скорше відповість. Конференцій, які відбувають ученики учительскої семинариї, се також рід парляментарної форми вченя (Канюк, 1911, 73)

// пол. parlamentarny — парламентський, parlamentarna debata — парламентська дискусія.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. парляментарний — Парлямента́рний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)