перепровадити

Перепрова́дити. Здійснити, втілити. Оно не тілько старає ся перепровадити точно засаду горожаньскої рівности права для всіх станів і кляс (Б., 1895, 23, 2); Адвокати студентів зажадали, щоб слідчий суддя, який провадив в Відни слідство в тій справі, поїхав до Львова і перепровадив особисто провіренє тожсамости особи (Б., 1907, 70, 3)

// пол. przeprowadzić — провести, здійснити, втілити.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перепровадити — перепрова́дити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. перепровадити — див. перепроваджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перепровадити — ПЕРЕПРОВА́ДИТИ див. перепрова́джувати. Словник української мови у 20 томах
  4. перепровадити — I. ПЕРЕПРАВЛЯ́ТИ (когось, щось через водну перепону, важкопрохідне місце), ПРА́ВИТИ рідше; ПЕРЕКИДА́ТИ (швидко); ПЕРЕХО́ПЛЮВАТИ (перев. із сл. духом — дуже швидко); ПЕРЕВО́ДИТИ, ПЕРЕПРОВА́ДЖУВАТИ (ведучи, супроводжуючи). — Док. Словник синонімів української мови
  5. перепровадити — ПЕРЕПРОВА́ДИТИ див. перепрова́джувати. Словник української мови в 11 томах
  6. перепровадити — Перепроваджувати, -джую, -єш сов. в. перепровадити, -джу, -диш, гл. Проводить, провести чрезъ что. Досі перепроваджено його (українське слово) в нас тілько через віковічні книги Св. Письма. Наступила черга перепровадити його через поетичні твори великих народів і через... науку. К. ХП. 135. Словник української мови Грінченка