перепровадити

I. ПЕРЕПРАВЛЯ́ТИ (когось, щось через водну перепону, важкопрохідне місце), ПРА́ВИТИ рідше; ПЕРЕКИДА́ТИ (швидко); ПЕРЕХО́ПЛЮВАТИ (перев. із сл. духом — дуже швидко); ПЕРЕВО́ДИТИ, ПЕРЕПРОВА́ДЖУВАТИ (ведучи, супроводжуючи). — Док.: перепра́вити, переки́нути, перехопи́ти, перевести́, перепрова́дити. Никифор Бичок був приставлений до перевозу. На човні переправляв людей з одного берега на другий (Є. Гуцало); Так і не дав (голова) моторки, сказав, що правитиме нею огірки на перевалку (О. Гончар); Потрібно перекинути на той берег вантаж (А. Хижняк); — Я тебе духом перехоплю човном на той бік (М. Коцюбинський); — Кому можна довірити перевести наші війська на той бік? (О. Гончар). — Пор. I. перево́зити.

ПЕРЕПРАВЛЯ́ТИ (когось, щось — з одного місця в інше, звичайно переборюючи труднощі), ПЕРЕПРОВА́ДЖУВАТИ, ПЕРЕВО́ДИТИ рідше; ПЕРЕКИДА́ТИ (швидко); ПЕРЕГАНЯ́ТИ, ПЕРЕГО́НИТИ (перев. транспортні засоби). — Док.: перепра́вити, перепрова́дити, перевести́, переки́нути, перегна́ти. Кордон вони перейшли з однією душею, без майна, надіючись, що його пізніше переправлять контрабандисти (М. Стельмах); Загін має діждатися літаків з Великої землі, одержати вибухівку, боєприпаси і переправити в тиловий госпіталь хворих та поранених (Я. Гримайло); Городяни ховали по будинках поранених і хворих, які повтікали з таборів, лікували їх, перепроваджували до безпечних місць (Ю. Яновський); Вночі, напевно, підійдуть свіжі підрозділи з резерву, які перекидати вдень було б необачно (П. Дорошко); (Вітровий:) Я піду човен пережену (О. Корнійчук). — Пор. перево́зити, 1. передава́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перепровадити — перепрова́дити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. перепровадити — Перепрова́дити. Здійснити, втілити. Оно не тілько старає ся перепровадити точно засаду горожаньскої рівности права для всіх станів і кляс (Б. Українська літературна мова на Буковині
  3. перепровадити — див. перепроваджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. перепровадити — ПЕРЕПРОВА́ДИТИ див. перепрова́джувати. Словник української мови у 20 томах
  5. перепровадити — ПЕРЕПРОВА́ДИТИ див. перепрова́джувати. Словник української мови в 11 томах
  6. перепровадити — Перепроваджувати, -джую, -єш сов. в. перепровадити, -джу, -диш, гл. Проводить, провести чрезъ что. Досі перепроваджено його (українське слово) в нас тілько через віковічні книги Св. Письма. Наступила черга перепровадити його через поетичні твори великих народів і через... науку. К. ХП. 135. Словник української мови Грінченка