пересьвідченє

Пересьві́дченє [пересвідчення]. Переконання. Відповідь бар. Банфіого на інтерпеляцию посла Тереніого не згідна з пересьвідченями і поглядами ґр. Кальнокого, та що ся відповідь не схожа з фактичним положеням справи (Б., 1895, 27, 2); В мене нема відповідного образовання до писання, а з тим, що я знаю досі, не зайду далеко, ні, з таким “образованням“ неможна зовсім писати! Се пересвідчення здавлює всі мої повзяття (Коб., Листи, 21, 278-279); У мене таке пересьвідченє, що треба приготовити кілька рефератів у Львові (не вдавати ся до нікого поза Львовом, бо тяжкий нарід), приготовити кілька тематів до дискусиї, подати їх публично до відомости, щоб на з'їзді була дискусия жива (Маковей, Листи, 545-546); Коли [Онуфрій] спинився коло вуліїв, командував, голосно викрикуючи, мов між жовнірами, і жив у пересвідченні, що вони розуміли і слухали його (Коб., Земля, 265)

// пол. przeświadczenie — переконання, упевненість.