пересьвідчити

Пересьві́дчити. Переконати, довести. Ну! Кого він такими доказами пересьвідчить, того нам уже жаль (Б., 1895, 12, 2); Горбатого і могила не виправить, запроданця не пересьвідчиш і найчистійшою правдою (Б., 1895, 12, 2); На оправдане всіляких коншахтів народовців з москвофілами “Дѣло” виводить против нас нову теорию, котрою думає пересьвідчити нас і своїх читачів (Б., 1895, 40, 1)

// пол. przeświadczyć — переконати.