побіда
Побі́да. Перемога. В борбі нашій народній против чужих елементів, заливаючих наш край, не вийдемо з побідою, не витворивши економічної питомої народної противваги чужим економічним чинникам (Б., 1895, 1, 3); Дорога спасеня довга, як будучі віки, а дні людскі почислені. Побіда криє ся поза кінцем сьвіта, а піддавати ся і корити ся для неї треба без упину і віддиху (“На оливній горі”, Б., 1895, 13, 1)
// порівн. рос. победа — перемога; пол. zwycięstwo — перемога.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- побіда — -и, ж., поет., заст. Перемога. Великий тлумачний словник сучасної мови
- побіда — моск. перемога перемога, звитяж, звитяга Словник чужослів Павло Штепа
- побіда — ПОБІ́ДА, и, ж., поет., заст. Перемога. Зосі не сподобалася така швидка побіда над хлопцем (І. Нечуй-Левицький); Зацвітуть Україна і Русь після днів світової побіди, і тоді я додому вернусь (В. Сосюра). Словник української мови у 20 томах
- побіда — ПОБІ́ДА, и, ж., поет., заст. Перемога. Зосі не сподобалася така швидка побіда над хлопцем (Н.-Лев., І, 1956, 186); Зацвітуть Україна і Русь після днів світової побіди, і тоді я додому вернусь (Сос., I, 1957, 213). Словник української мови в 11 томах
- побіда — Побіда, -ди ж. Побѣда. Гласи возвишайте, мир весь утішайте побідою новою. н. п. Млр. Л. Сб. Словник української мови Грінченка