побіда
ПОБІ́ДА, и, ж., поет., заст. Перемога.
Зосі не сподобалася така швидка побіда над хлопцем (Н.-Лев., І, 1956, 186);
Зацвітуть Україна і Русь після днів світової побіди, і тоді я додому вернусь (Сос., I, 1957, 213).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- побіда — Побі́да. Перемога. В борбі нашій народній против чужих елементів, заливаючих наш край, не вийдемо з побідою, не витворивши економічної питомої народної противваги чужим економічним чинникам (Б. Українська літературна мова на Буковині
- побіда — -и, ж., поет., заст. Перемога. Великий тлумачний словник сучасної мови
- побіда — моск. перемога перемога, звитяж, звитяга Словник чужослів Павло Штепа
- побіда — ПОБІ́ДА, и, ж., поет., заст. Перемога. Зосі не сподобалася така швидка побіда над хлопцем (І. Нечуй-Левицький); Зацвітуть Україна і Русь після днів світової побіди, і тоді я додому вернусь (В. Сосюра). Словник української мови у 20 томах
- побіда — Побіда, -ди ж. Побѣда. Гласи возвишайте, мир весь утішайте побідою новою. н. п. Млр. Л. Сб. Словник української мови Грінченка