1. Українська літературна мова на Буковині

побідити

Побіди́ти. Перемогти. Нам не втікати перед ворогом, а лучити ся в спілки і спільними силами стати до борби з противником. Котрі люди сего держали ся, ті завсігди побідили (Канюк, 1906, 4)

// порівн. рос. победить — перемогти; пол. zwyciężyć — перемогти.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побідити — побіди́ти дієслово доконаного виду перемогти рідко Орфографічний словник української мови
  2. побідити — -іджу, -ідиш, док., діал. Образити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. побідити — ПОБІДИ́ТИ див. побіжда́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. побідити — ПОБІДИ́ТИ див. побіжда́ти. Словник української мови в 11 томах
  5. побідити — Побі́дити, -джу, -диш гл. Обидѣть. Овечками сей год побідило. Той рік і без того так мене побідив, що я не зберуся на гроші. Могил. у. --------------- Побідити см. побіждати. Словник української мови Грінченка