повненє

По́вненє. Виконання (обов’язку). В тім напрямі намірені дальші облегшеня щодо повненя обов’язків войсковоїслужби дальші полегші для убогих родин, а в кінці якнайдальше ідучі узглядненя рільничих і промислових продуцентів в доставах для армії (Б., 1907, 68, 2)

// пол. pełnić — виконувати (обов’язки), нести службу.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me