повномочия

Повномо́чия, мн. Повноваження. Хіньских відпоручників, котрі були до Япану приїхали, аби вести переговори о мирі, відослали назад Япанці, бо відпоручники не мали належитих повномочий (Б., 1895, 5, 4)

// порівн. рос. надлежащие полномочия — належні повноваження; пол. pełnomocnictwo — повноваження.