повномочник

Повномо́чник. Уповноважений. Кождий виборець може лиш сам особисто голосувати, але за жінку голосує чоловік, а за таку жінку, що немає чоловіка, єї повномочник; за особи, котрі в справах громадских або публичних мусіли виїхати на час виборів із села, їх повномочники. [...] Повномочником може бути лише той, що сам має право вибирати, він мусить мати на те законне письмо (при двох сьвідках, штемпля не треба), а може заступати лиш одного виборця (См.-Стоцький, Громада, 37)

// порівн. пол. pełnomocnik — уповноважений; рос. уполномочений — те саме.