покладок

По́кладок. Яйце свійської птиці. Недавно щезли їй [Зої], як під землю впали, дві найкращі курки: Пуганка й Сивулька, одна з них несла по два рази два покладки на тиждень, покладки — як божа днина, покладки з двома жовтками, й була її скарбона. Вони самі не їли покладків, де ховалося по два жовтки, не годилося... А дівчині Санді теж “не ялося ” таке... Тож вона несла їх межи панів і складала сотик до сотичка за них (Коб., Вовчиха, 147);

/ мн. (покладки) яйця для розплоду свійських птахів. Покладки правдивих кур барманьских по 15 кр., голяндских чорних з великим білим чубком по 25 кр., правдивих стирійских кур по 10 кр, довгої курки по 30 кр., трюханів 30 кр. [...] Я розсилаю лиш покладки преміованих дуже добрих зьвірят і принимаю всяку відвічальність за добре заплодженє, як і за їх прибутє; чистоту і правдивість раси. Макс Павлі, Кефлях, Стирия (Б., 1895, 37, 4); Селяни ходять лише з двома покладками на торг і мусять платити митове (Б., 1895, 13, 4); В Чернівцях істнує вже від кількох літ "Товариство для плеканя дробу і малих зьвірят“. Товариство се стараєся піднести в краю плекане дробу, то є курий, качок, гусий, кріликів і т. д. і посередничити при продажи поюіадків (Товариш, 1908, 206)

// порівн. пол. pokładełko — яйцеклад (про комах).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покладок — Яйце [X] Словник з творів Івана Франка