позістати

Позіста́ти, позістава́ти. Залишитися. Не позіставало панотцеви нічо иньшого, як переняти на себе науку релігії (Б., 1895, 6, 1); Одним-одніським указом з 9. мая 1904. спинило косівске староство діяльність 13 Січий в косівскій окрузі [...] Щось подібного стало ся в богатьох иньших случаях, а всі інтерпеляції, урґенси і т. д. позістали без успіху (Б., 1907, 93, 2)

// пол. pozostać, pozostawać — залишитися, залишатися.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me