поплечник

Попле́чник. Прислужник, прихвостень, посіпака. Нехай село присядутьріжнілихваря, як саранча, нехай рада громадска буде зложена з самих поплечниківлихварских, нехай ціле село буде збором старців з довгими руками, коли сьвященник хоче піддвигнути своїх селян з упадку, він найде на то час і спосіб, а помалу доведе до свого (Б., 1895, 48, 1)

// пол. poplecznik — прислужник, посіпака.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me