1. Українська літературна мова на Буковині

потрудитися

Потруди́тися. Проїхати, подолати далекий, довгий шлях. Єротей Пігуляк потрудив ся таку далеко дорогу і отворив читальню (Б., 1895, 10, 3)

// пол. potrudzić się — пройти, подолати шлях.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потрудитися — потруди́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. потрудитися — -труджуся, -трудишся, док. 1》 Трудитися (у 1, 2 знач.) якийсь час. 2》 з інфін., часто у формі наказ. сп. Виявити увагу до кого-небудь, зробити що-небудь для когось (перев. при проханні, спонуканні). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. потрудитися — ПОТРУДИ́ТИСЯ, труджу́ся, тру́дишся, док. 1. Трудитися (у 1, 2 знач.) якийсь час. – Спасибі, – думає [Гава], – розумним головам, Що в світі потрудились, Усячину робить навчились (Л. Глібов); Потрудились хлопці жарко, І вантаженню кінець... (С. Словник української мови у 20 томах
  4. потрудитися — ПОТУРБУВА́ТИСЯ (виявити увагу до когось, зробити щось для когось — перев. при проханні, спонуканні), ПОТРУДИ́ТИСЯ розм. — Громадянине, ця кімната зайнята. Потурбуйтесь звільнити приміщення (І. Кочерга); — Потрудіться виконувати ваші обов'язки. Словник синонімів української мови
  5. потрудитися — ПОТРУДИ́ТИСЯ, труджу́ся, тру́дишся, док. 1. Трудитися (у 1, 2 знач.) якийсь час. — Спасибі, — думає [Гава], — розумним головам, Що в світі потрудились, Усячину робить навчились (Гл., Вибр., 1951, 90); Потрудились хлопці жарко, І вантаженню кінець… (С. Ол. Словник української мови в 11 томах
  6. потрудитися — Потруди́тися, -джу́ся, -дишся гл. 1) Потрудиться. 2) Богу потрудитися. Проболѣть. Борз. у. Словник української мови Грінченка