1. Українська літературна мова на Буковині

правний

Пра́вний. Законний. Не гадаємо ми тут розводити ся над тим, чи і о скілько се судове рішене має правну підставу (Б., 1895, 5, 1); Буде особливою задачею нововибраної палати послів оправдати то довір'є і доказати, що далеко ідуче розширене політичних підстав правних іде рука в руку зі згуртованєм і скріпленєм політичних сил держави (Б., 1907, 67, 1)

// пол. prawny — юридичний, правовий, законний.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. правний — пра́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. правний — (суд) законний, правоможний; (- підставу) правовий, юридичний. Словник синонімів Караванського
  3. правний — -а, -е. 1》 рідко. Спертий на закон, юридично обґрунтований. 2》 діал. Справжній. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. правний — ПРА́ВНИЙ, а, е. 1. рідко. Спертий на закон, юридично обгрунтований. [Кай Летіцій:] Слухай, жінко! Я ручуся тобі законом римським, Що син твій знайдеться, як він живий, або ж за нього правна помста буде (Леся Українка);... Словник української мови у 20 томах
  5. правний — СПРАВЕДЛИ́ВИЙ (який ґрунтується на справедливості, правді, має обґрутовані підстави), ЗАКО́ННИЙ, СЛУ́ШНИЙ, ПРА́ВИЙ, ПРА́ВЕДНИЙ, ПРАВДИ́ВИЙ, ПРА́ВНИЙ рідше. Справедливий суд; Справедливе врегулювання міжнародних конфліктів; — Вимога цілком законна!... Словник синонімів української мови
  6. правний — Пра́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. правний — ПРА́ВНИЙ, а, е. 1. рідко. Спертий на закон, юридично обгрунтований. [Кай Летіцій:] Слухай, жінко! Я ручуся тобі законом римським, Що син твій знайдеться, як він живий, або ж за нього правна помста буде (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  8. правний — Пра́вний, -а, -е Законный, основанный на правѣ. Ми позаводимо усюди правниї суди. К. ЧР. 132. 2) Правовой. Словник української мови Грінченка