правно

Пра́вно. Присл. до правний. Я, Василь Козачук, господар з Балківців, заявляю сим, що вписую ся в члени стоваришеня “Каса пожичкова і щаднича для громади Балківці, стоваришеня, зареєстрованого з необмеженою порукою” з одним паєм по 10 корон, разом 10 корон, і що піддаю ся приписам статута сего стоваришеня, котрі докладно знаю, а також і всім правно зміненим приписам і ухвалам загального збору (См.-Стоцький, Порадник, 11)

// пол. prawnie — законно, згідно із законом.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. правно — Присл. до правний 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. правно — Пра́вно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. правно — Правно нар. Законно. Словник української мови Грінченка