прилюдність
Прилю́дність. Офіційне визнання документа. Приватні школи можуть дістати від шкільних властий (міністерства просьвіти) право прилюдности, себто право видавати засьвідченя (сьвідоцтва) зі силою публичних шкіл (Канюк, 1911, 103).
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прилюдність — прилю́дність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- прилюдність — -ності, ж. Абстр. ім. до прилюдний 1); гласність. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прилюдність — ПРИЛЮ́ДНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до прилю́дний 1; гласність. Що у нас інтелігенція мало знає народ, се ще не так дивно, бо у нас прилюдності жадної нема (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
- прилюдність — Прилю́дність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- прилюдність — ПРИЛЮ́ДНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до прилю́дний 1; гласність. Що у нас інтелігенція мало знає народ, се ще не так дивно, бо у нас прилюдності жадної нема (Л. Укр., V, 1956, 98). Словник української мови в 11 томах
- прилюдність — Прилюдність, -ности ж. Публичность. Желех. Словник української мови Грінченка