прилюдність

Прилю́дність. Офіційне визнання документа. Приватні школи можуть дістати від шкільних властий (міністерства просьвіти) право прилюдности, себто право видавати засьвідченя (сьвідоцтва) зі силою публичних шкіл (Канюк, 1911, 103).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прилюдність — прилю́дність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. прилюдність — -ності, ж. Абстр. ім. до прилюдний 1); гласність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прилюдність — ПРИЛЮ́ДНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до прилю́дний 1; гласність. Що у нас інтелігенція мало знає народ, се ще не так дивно, бо у нас прилюдності жадної нема (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
  4. прилюдність — Прилю́дність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. прилюдність — ПРИЛЮ́ДНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до прилю́дний 1; гласність. Що у нас інтелігенція мало знає народ, се ще не так дивно, бо у нас прилюдності жадної нема (Л. Укр., V, 1956, 98). Словник української мови в 11 томах
  6. прилюдність — Прилюдність, -ности ж. Публичность. Желех. Словник української мови Грінченка