1. Словник української мови в 11 томах

прилюдність

ПРИЛЮ́ДНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до прилю́дний 1; гласність.

Що у нас інтелігенція мало знає народ, се ще не так дивно, бо у нас прилюдності жадної нема (Л. Укр., V, 1956, 98).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прилюдність — прилю́дність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. прилюдність — Прилю́дність. Офіційне визнання документа. Приватні школи можуть дістати від шкільних властий (міністерства просьвіти) право прилюдности, себто право видавати засьвідченя (сьвідоцтва) зі силою публичних шкіл (Канюк, 1911, 103). Українська літературна мова на Буковині
  3. прилюдність — -ності, ж. Абстр. ім. до прилюдний 1); гласність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. прилюдність — ПРИЛЮ́ДНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до прилю́дний 1; гласність. Що у нас інтелігенція мало знає народ, се ще не так дивно, бо у нас прилюдності жадної нема (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
  5. прилюдність — Прилю́дність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. прилюдність — Прилюдність, -ности ж. Публичность. Желех. Словник української мови Грінченка