1. Словник української мови в 11 томах

прилюдно

ПРИЛЮ́ДНО. Присл. до прилю́дний.

Запорожець був присутній на читанні листівки Кудріна, але вважав себе малодосвідченим, щоб висловити свою думку прилюдно (Бурл., Напередодні, 1956, 36);

Правопорушники, справа яких має прилюдно розглядатися в товариському суді, відчуваючи сором і свою провину перед колективом, просять передати їх справу до народного суду (Ком. Укр., 1, 1966, 35);

Так уже велось, що всякі засідання завжди відбувались прилюдно (Головко, II, 1957, 460);

Пиха самозадоволення приємно вдаряє Юрі.. у груди. Його талант прилюдно визнано! (Смолич, II, 1958, 50).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прилюдно — прилю́дно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. прилюдно — Відкрито, гласно, привселюдно, принародно, публічно Фразеологічні синоніми: на видноті; на виду всіх; на очах у всіх; перед очима всіх; при відчинених дверях Словник синонімів Вусика
  3. прилюдно — Присл. до прилюдний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. прилюдно — ПРИЛЮ́ДНО. Присл. до прилю́дний. Запорожець був присутній на читанні листівки Кудріна, але вважав себе малодосвідченим, щоб висловити свою думку прилюдно (Ф. Бурлака); Так уже велось, що всякі засідання завжди відбувались прилюдно (А. Словник української мови у 20 томах
  5. прилюдно — Прилю́дно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. прилюдно — Прилю́дно нар. Открыто, публично. Прилюдно, принародно бито. Мир. ХРВ. 286. Вона свою наймичку прилюдно все хвалить. Г. Барв. 305. Словник української мови Грінченка