приневолений

Принево́лений. Дієприкм. від приневолити Я жалую, що був приневолений піднести, що він своє слово чести зломив, але се вже записано в тогіднім стенографічнім протоколі (Б., 1895, 12, 4); В противнім разі товариство буде приневолене иньшою дорогою домагати ся своїх претенсий (Б., 1903, 18 цьвітня, оголош.); Просимо всю патріотичну інтеліґенцию, міщан і селян: “Споможіть нас, бурсу, в теперішній хвили, бо заряд бурси знаходить ся тепер у таких грошевих клопотах, що наколи не підопре нас руский загал грошевими датками, то ми будемо, на жаль, приневолені розв’язати бурсу" (Б., 1907, 91, 3); Перші думали се зробити Буковинці, які нараджували ся над основанєм товариства “Буковина "; се ж мало настати тоді, якби їх житє в “Союзі" стало неможливим і вони були б приневолені покинути “стару фірму" противникам (Сімович, 1908, 519-520), [Модест Левицький] перебув щасливо війну, кам'янецький період; по війні ж, приневолений покинути Чернівці, занявся був якийсь час організацією сільських хорів у Теребовельщині в Галичині (Сімович, 1938, 77).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приневолений — принево́лений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. приневолений — -а, -е, розм. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до приневолити. || приневолено, безос. присудк. сл. 2》 Те саме, що змушений. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. приневолений — ПРИНЕВО́ЛЕНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. до принево́лити. Колись давно ще дід його потрапив у цю країну – і невідомо, чи з власного бажання, чи приневолений – залишився тут жити (О. Донченко); // принево́лено, безос. пред. Словник української мови у 20 томах
  4. приневолений — Принево́лений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. приневолений — ПРИНЕВО́ЛЕНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до принево́лити. Колись давно ще дід його потрапив у цю країну — і невідомо, чи з власного бажання, чи приневолений — залишився тут жити (Донч., II, 1956, 231); // принево́лено, безос. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах