приневолити

Принево́лити, принево́лювати. Змусити (змушувати). Абсолютні вимоги професорів у висших клясах, щоби перевід був поданий в дусі і стилю німецкої мови, приневолюють учеників до уживаня т. зв. недозволених способів, як друкованих переводів, заміток між стрічками і т. п. (Корд., 1904, 12); Тих шість узброєних компаній разом із 5 сотками маніфестантів виломили брами нових касарень і приневолили їх залогу, яка вже лежала в ліжку, вибирати ся разом в похід до Нарбони, щоби виступити против кірасиєрів, які масакрують нарід (Б., 1907, 69, 3); Парлямєнтарної форми [...] вживаєть ся при тяжких задачах, гцоб приневолити дітий до думаня та суперництва, хто краще та скорше відповість. (Канюк, 1911, 73); Учитель питанями і иньшими засобами збуджує вученику самостійність і замилуванє (интерес), приневолюючи його тим робом до самостійного винаходу все нових та нових задач (гадок) (Канюк, 1911, 68); — Він [Сава] не дуже охочий до праці, але хто має вам помагати? Ви мусите його приневолювати до роботи, бо він забагато ходить по селі (Коб., Земля, 261)

// порівн. пол. zniewolić — змусити, примусити (до чогось).