1. Орфоепічний словник української мови

приневолити

принево́лити

[приенеиволиетие]

-л'у, -лиеш; нак. -ол', -ол'теи

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приневолити — принево́лити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. приневолити — Принево́лити, принево́лювати. Змусити (змушувати). Абсолютні вимоги професорів у висших клясах, щоби перевід був поданий в дусі і стилю німецкої мови, приневолюють учеників до уживаня т. зв. Українська літературна мова на Буковині
  3. приневолити — див. приневолювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. приневолити — ПРИНЕВО́ЛИТИ див. принево́лювати. Словник української мови у 20 томах
  5. приневолити — ПІДКОРИ́ТИ (поставити когось у залежність від себе, силою змусити коритися своїй волі), ПОКОРИ́ТИ, СКОРИ́ТИ, ОПАНУВА́ТИ, ЗНЕВО́ЛИТИ, ПРИНЕВО́ЛИТИ, ПРИБРА́ТИ ДО РУК, УЯРМИ́ТИ, ПІДХИЛИ́ТИ розм., СХИЛИ́ТИ розм., ПІДГОРНУ́ТИ розм., ПОСІ́СТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. приневолити — Принево́лити, -во́лю, -во́лиш, -лять; -во́ль, -во́льте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. приневолити — ПРИНЕВО́ЛИТИ див. принево́лювати. Словник української мови в 11 томах
  8. приневолити — Приневолити см. приневолювати. Словник української мови Грінченка