приноровленє
Приноро́вленє. У сполуч. в приноровленю — у застосуванні (до чого?), щодо, відносно (чого?). А тепер придивім ся, як виглядає все висше сказане в приноровленю до утраквістичноїґіменазиї (Корд., 1904, 8).
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me