принос
При́нос. Надходження від праці, здобутки. Не може для нас бути байдуже, що з нашого народу, з єго приносу ідуть гцедрі дари на підмогу волоским товариствам, тим часом кат рускі читальні, рускі товариства нидіють і занепадають (Б., 1895, 39, 2).
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- принос — прино́с іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
- принос — -у, ч., розм. Те, що приноситься кимсь як дарунок; приносини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- принос — ПРИНО́С, у, ч., розм. Те, що хто-небудь приносить як дарунок; приносини. Катря втихомирилася. Та як же було й не втихомиритися, коли син обіцяє такі багаті приноси? (Панас Мирний); Зачалася вечеря таки від Гринькового приносу. Словник української мови у 20 томах
- принос — ПОДАРУ́НОК (подарована річ, гроші тощо), ДАРУ́НОК, ДАРОВИ́ЗНА розм., ДАРІВЩИНА розм., ПРИНО́СИНИ розм., ПРИНО́С розм., ДАР уроч., ПІДНО́ШЕННЯ заст., ПІДНО́С заст., РАЛЕ́ЦЬ заст., ПРЕЗЕ́НТ заст., розм., БАКШИ́Ш заст., розм., ПАЙДА діал. Словник синонімів української мови
- принос — При́ні[о]с, -носу; -носи, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- принос — ПРИНО́С, у, ч., розм. Те, що приноситься кимсь як дарунок; приносини. Катря втихомирилася. Та як же було й не втихомиритися, коли син обіцяє такі багаті приноси? (Мирний, IV, 1955, 288); Зачалася вечеря таки від Гринькового приносу. Словник української мови в 11 томах
- принос — Принос, -су м. Приношеніе, пожертвованіе, жертва. Ном. № 960. К. Псал. 45. До небес драбину приставляють із молитов та приносів нечистих. К. ХП. 90. Словник української мови Грінченка