1. Українська літературна мова на Буковині

приставити

Приста́вити, приставля́ти. Привезти, припровадити. Тепер нехай начальник каси іде до Черновець розпитати, де купити касу, нехай касу сторгує і приставить її в село (См.-Стоцький, Порадник, 34)

// пол. przystawić, przystawiać — доставити.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приставити — приста́вити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. приставити — див. приставляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. приставити — ПРИСТА́ВИТИ див. приставля́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. приставити — приста́вити (приліпи́ти, прилата́ти і т. ін.) ла́тку кому і без додатка. Сказати комусь щось дошкульне або дотепне, смішне. — О, щоб тебе з Денисом! Вже хоч що, а латку й приставить (Г. Фразеологічний словник української мови
  5. приставити — ДОРУЧА́ТИ кому (виконання чогось), ПОКЛАДА́ТИ на кого, ПРИРУЧА́ТИ розм., ПОРУЧА́ТИ розм., ПРИПОРУЧА́ТИ заст.; ДОВІРЯ́ТИ, ПОВІРЯ́ТИ (ПОВІ́РЮВАТИ рідше) (особливо важливу роботу, обов'язки); ПОКИДА́ТИ, ПОЛИША́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. приставити — ПРИСТА́ВИТИ див. приставля́ти. Словник української мови в 11 томах
  7. приставити — Приставити см. приставляти. Словник української мови Грінченка