1. Українська літературна мова на Буковині

приспішати

Приспіша́ти. Прискорювати. Се є одиноке средство проти випаданя волося, скріпляє і приспішає єго зріст, віддає великі прислуги панам, котрим йде о красні вуси і бороду, запобігає передчасному лисеню і сивіню (Б., 1904, рекл.)

// пол. przyśpieszać — прискорювати, пришвидшувати.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приспішати — приспіша́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. приспішати — див. спішити Словник синонімів Вусика
  3. приспішати — див. приспішувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. приспішати — ПРИСПІША́ТИ див. приспі́шувати. Словник української мови у 20 томах
  5. приспішати — Допомагати Словник застарілих та маловживаних слів
  6. приспішати — ПРИСКО́РЮВАТИ (збільшувати швидкість якоїсь дії, процесу; робити коротшими проміжки між окремими етапами, моментами чогось), ПРИШВИ́ДШУВАТИ, ФОРСУВА́ТИ, ПІДГАНЯ́ТИ (ПІДГО́НИТИ) розм., ПІДХЛЬО́СТУВАТИ розм. рідше, ПІДХЛЬО́СКУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  7. приспішати — ПРИСПІША́ТИ див. приспі́шувати. Словник української мови в 11 томах